-1-
іменник жіночого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний на́вичка на́вички
родовий на́вички на́вичок
давальний на́вичці на́вичкам
знахідний на́вичку на́вички
орудний на́вичкою на́вичками
місцевий на/у на́вичці на/у на́вичках
кличний на́вичко* на́вички*

Словник синонімів

ДО́СВІД (сукупність знань, умінь, здобутих у житті, на практиці), НА́ВИЧКА, НА́ВИКИ[НА́ВИКрідше], ПРА́КТИКА, ШКО́ЛАчасто зі сл. життя, життєва; МУ́ДРІСТЬ[МУ́ДРОЩІ] (глибокі знання, розуміння життя, здатність до узагальнення). Перемагай труднощі розумом, а небезпеку - досвідом (прислів’я); Ліні без навички трудно було розібратися в цьому хаосі (О. Гончар); Віртуозно працював Руслан Скоробогатов. Йому знадобилися спортивні навики - точність рухів, витримка, витривалість (Л. Дмитерко); Я не збираюся, пишучи мемуари, коритися практиці писання романів (Ю. Яновський); Яку обрати професію, кому довірити свої молодечі інтимні почуття - цьому навчає лише багатюща життєва школа (І. Ле); Усе життя я доростати буду До мудрості твоєї [батька] й доброти, До висоти твого важкого труду (Д. Павличко).
ЗВИ́ЧКА (певний спосіб дії, життя, манера поведінки і т. ін., що стали звичними, постійними для кого-небудь), ЗВИ́ЧАЙрідше,ВДА́ЧА, МО́ДА, ПРИВИ́ЧКАрозм.,НА́ВИЧКАрозм.,ПОВА́ДКАрозм.,ЗАВИ́ЧКАдіал.,ЗВИЧА́ЙКАдіал.Довголітня самотність виробила в Клавди звичку розмовляти сама з собою (Ірина Вільде); На цій отомані спав.. панотець по обіді. Мав звичай лягати з чобітьми (Лесь Мартович); Він уже в крові носив столітню привичку влади над людьми; вона, ця власть карати й милувати, влила ще в душу його предків краплю отрути (Г. Хоткевич); Любили [солдати] князя й за те, що він приніс у Другу армію суворовські навички і погляди (П. Кочура); - То в неї тільки повадка така - сльозами доймати (Панас Мирний); Ганна ніяк не могла погодитися з деякою Гордієвою завичкою поводитися з нею (Б. Грінченко); - Поставте статуетку! Що за міщанська звичайка, вічно крутить щось в руках? (Леся Українка).