навислий 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний нави́слий нави́сла нави́сле нави́слі
родовий нави́слого нави́слої нави́слого нави́слих
давальний нави́слому нави́слій нави́слому нави́слим
знахідний нави́слий нави́слу нави́сле нави́слі
орудний нави́слим нави́слою нави́слим нави́слими
місцевий на/у нави́слому, нави́слім на/у нави́слій на/у нави́слому, нави́слім на/у нави́слих

Словник синонімів

НИЗЬКИ́Й (який міститься на невеликій висоті); ПРИЗЕ́МНИЙ (який міститься при самій землі); НЕВИСО́КИЙ (перев. про сонце, хмари тощо); НАВИ́СЛИЙ (про небо, хмари, стелю тощо). Недалеко від хати під низькою стріхою весело стояла стаєнка чи хлів (М. Стельмах); Біля низенького парканчика постать намацала защіпку хвіртки, увійшла в двір і постукала до приземного віконця (О. Досвітній); Дорога помалу повзе вгору, ніби впирається в низьке, нависле небо (П. Колесник).