-1-
дієслово доконаного виду
(намотати; накрутити)

Словник відмінків

Інфінітив навину́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   навині́мо, навині́м
2 особа навини́ навині́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа навину́ навинемо́, навине́м
2 особа навине́ш навинете́
3 особа навине́ навину́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. навину́в навину́ли
жін.р. навину́ла
сер.р. навину́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
навину́вши

Словник синонімів

НАМОТА́ТИ (мотаючи, обвити навколо чого-небудь),НАКРУТИ́ТИ, НАВЕРТІ́ТИ[НАВЕРНУ́ТИ], НАВИ́ТИ[НАВИ́НУТИ]. - Недок.: мота́ти, намо́тувати, накру́чувати, наві́рчувати, навива́ти. Він розповів, як ще хлопцем.. вів він троє коней напувати, а вузли від усіх трьох намотав на руку (Г. Хоткевич); Він накручує на вудлище ліску (О. Донченко); - Нічого страшного, - сказав один з них [санітарів], - черепок цілий, - і навернув Тимкові на голові білу чалму (Григорій Тютюнник); Час від часу панночка відділяла пасмо свого чудового чорного волосся, навивала його на щипці (Леся Українка).