навиклий 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний нави́клий нави́кла нави́кле нави́клі
родовий нави́клого нави́клої нави́клого нави́клих
давальний нави́клому нави́клій нави́клому нави́клим
знахідний нави́клий нави́клу нави́кле нави́клі
орудний нави́клим нави́клою нави́клим нави́клими
місцевий на/у нави́клому, нави́клім на/у нави́клій на/у нави́клому, нави́клім на/у нави́клих

Словник синонімів

ЗВИ́ЧНИЙ (який став чиєюсь звичкою, увійшов у звичку), ЗВИЧА́ЙНИЙ, ЗВИ́КЛИЙ, ЗВІ́СНИЙрозм.,ПРИВИ́ЧНИЙрозм.,СВІ́ЙСЬКИЙрозм.,НАВИ́КЛИЙрідко.Асистент.. почав подавати зі звичною точністю інструменти (О. Довженко); Посумувавши та погорювавши, дядьки знову заводили свої звичайні розмови про те, що березовий дьоготь трохи дорогий, що зіньківські ковалі.. за підкову беруть такі гроші, що, мабуть, і в самій Полтаві люди б дивувалися, коли б їм розказав (Григорій Тютюнник); Щодня було те саме.. Ноги, немов непотрібні, самі знали звиклі дороги, і очі, теж наче зайві, байдужно сприймали все до нудоти знайоме (М. Коцюбинський); Привичним рухом одімкнув надзиратель замок, широко розчинив двері (Г. Хоткевич); Настуся заметушилась, бо очевидячки вже позабувала модну заграничну символістичну мову і все збивалась з ролі на мову свійську, вселюдську (І. Нечуй-Левицький); Навиклим рухом Іван хапа вівцю за хребет і тягне до себе (М. Коцюбинський).