-1-
прислівник
незмінювана словникова одиниця

Словник синонімів

НАВМАННЯ́ (без точного знання, без певності), НАО́СЛІП, ВСЛІПУ́[УСЛІПУ́]розм.;НАЗДОГА́Д[НАВЗДОГА́Д], НАУГА́Д розм. (лише здогадуючись про що-небудь); НАВДАЛУ́розм.,НА ГАЛА́Й-БАЛА́Й розм. (сподіваючись на випадкову удачу); НАВПО́МАЦКИ[НАПО́МАЦКИ] (при дієсловах - метафоричних позначеннях поняття руху та дієсловах жити, діяти і т. ін.). Імлистими ранками, коли ворог пострілював навмання, піхотинці вилізали з своїх глеюватих окопів, як ховрахи (О. Гончар); Я не можу кидати решти дивізії наосліп, у прірву, не знаючи, що там мене жде (В. Кучер); Найстрашніше, від чого я тікав, то було виконання ролі всліпу і наспіх (Ю. Смолич); - Це якась панія, - сказала одна дівка наздогад (І. Нечуй-Левицький); Поки хазяїн порався біля каганця, Лозина з Юрком якось домацались навздогад до лав (П. Козланюк); Соломія, не розуміючи, чого та [циганка] хоче, кивала наугад головою (М. Коцюбинський); Пустившись навдалу, котився світом я (М. Рильський); - Без широкої освіти в житті доводиться йти навпомацки, як тому, що грає в піжмурки з зав’язаними очима (С. Добровольський); Ми знаємо, що, перші часи особливо, в деяких галузях доведеться іти трохи не напомацки (В. Еллан).
НАВМАННЯ́ (при дієсловах руху - без будь-якої мети й конкретного напрямку),НАЗДОГА́Д[НАВЗДОГА́Д], НАУГА́Дрозм.;БУ́ДЬ-КУДИ (звичайно при позначенні типової, повторюваної ситуації). Прудкою ходою пройшла я через сад і подалась вулицею навмання, сама не знаючи, куди я йду (Леся Українка); Була неділя. Як не вийти в місто? Виходжу і рушаю наздогад (О. Підсуха); Коли габою золотою Береться ліс, палає сад, Мені найкраще із тобою Брести лісами наугад (М. Стельмах); [Данило:] Здорові, хлопці. Куди се простуєте? [Хвилимон і Йосип:] Та так... будь-куди (М. Кропивницький). - Пор. 1. бу́дь-куди.
НАВМАННЯ́ (у будь-якому місці, без вибору), НАЗДОГА́Д[НАВЗДОГА́Д], НАУГА́Дрозм.;БУ́ДЬ-ДЕ (звичайно при позначенні типової, повторюваної ситуації). Максим навмання розгорнув один із блоківських томів (Н. Рибак); [Годвінсон (одкриває біблію ніби наугад, але в дійсності на закладеному заздалегідь тексті. Читає глухим голосом):] Будь проклятий той (Леся Українка); Він розгортав книжку будь-де і знав, про що там ідеться. - Пор. 1. бу́дь-де.
НАЗДОГА́Д[НАВЗДОГА́Д] (при дієсловах мовлення - говорячи про що-небудь не безпосередньо, не прямо, а здалеку, недомовками), НАВДОГА́Дрозм.; НА́ТЯКАМИ, МАНІВЦЯ́МИрозм., НАВТЯКИ́розм., НАВТЯМКИ́розм. (не до кінця розкриваючи думку або з якимось підтекстом). [Михайло:] Треба здалеку зайти, наздогад закинути і, може, через маму... (М. Старицький); З Марусею вона про се не заходила у розмову, хіба так, навдогад що, скаже Катря: "Нащо те кохання у світі?" (Марко Вовчок); Гнат хитрою мовою і натяками швидко збивав ціну (М. Стельмах); Він почав говорити. Зразу манівцями.., а трохи згодом таки прямо, без усяких застережень (О. Кобилянська); [Палажка:] Не балакай навтямки; кажи товком: чи віддамо Марисю за Миколу? (І. Карпенко-Карий).