навесні 1 значення

-1-
прислівник
незмінювана словникова одиниця

Словник синонімів

ВЕСНО́Ю (у весняний час, під час весни), НАВЕСНІ́, ПОВЕСНІ́, ОПОВЕСНІ́діал.Весною там [в Україні] дуже гарно, як усі садочки зацвітуть (Марко Вовчок); Соловейковий спів навесні Ллється в гаю, в зеленім розмаю (Леся Українка); - Вода повесні бурхливо котиться руслами природних водойм у море (М. Чабанівський); Матусі дожидаюсь, - як оповесні ластівки! (Словник Б. Грінченка).

Словник антонімів

ВЕСНА ОСІНЬ
1. Частина і пора року, яка наступає після зими, час потепління, відродження і розквіту в природі. Частина і пора року, яка наступає після літа, час похолодання, прив’ядання в природі, збирання врожаю.
Весна ~  осінь волога, гнила, довга, дощова, засушлива, затяжна, коротка, минула, мокра, наша, пишна, пізня, погідна, прекрасна, прозора, рання, сонячна, справжня, суха, тепла, холодна, ця, чудова, щаслива. Багатоголоса, весела, дзвінка, довгождана, розквітла, стрімка весна ~  багряна, безлиста, жовта, золота, малохмарна, невесела, плодоносна, похмура, сира, сіра, сумна, сувора, тяжка, щедра осінь. Любити, оспівувати весну ~  осінь. Дочекатися, очікувати прихід, наближення весни ~  осені. Радіти з весни ~  з осені. Весна ~  осінь видалася, минула, настала, прийшла; гарна, сонячна, дощова, похмура. Закінчується, йде, наступає, наближається, починається весна ~  осінь в лісі, в полі, в парку, надворі.
2. У перен. знач.: Що-н. початкове, яке провіщає розквіт, розвиток (про дитинство, юність). Час наближення старості.
Весна народів, юності ~  Осінь життя.
Цілу осінь і весну вони "перевозили" сад на нове місце (О. Довженко). Ви чули, раз я завела жалі та голосіння,- то ж була буря весняна, а не сльота осіння (Леся Українка).   Молодих усіх я запевняв, Що вона [осінь] - не смерть, а відпочинок, Що осіннє привядання трав І кружляння голубих сніжинок,- Лиш весняних трав передчуття (М. Рильський).
Весняний ~осінній, весною //навесні ~восени