навертітися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | наверті́тися, наверті́тись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | наверті́мося, наверті́мось, наверті́мся | |
2 особа | наверти́ся, наверти́сь | наверті́ться |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | наверчу́ся, наверчу́сь | навертимо́ся, навертимо́сь, наверти́мся |
2 особа | наверти́шся | навертите́ся, навертите́сь |
3 особа | наверти́ться | навертя́ться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | наверті́вся, наверті́всь | наверті́лися, наверті́лись |
жін.р. | наверті́лася, наверті́лась | |
сер.р. | наверті́лося, наверті́лось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
наверті́вшись |