навертітися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | наверті́тися, наверті́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | наверті́мося, наверті́мось, наверті́мся | |
| 2 особа | наверти́ся, наверти́сь | наверті́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | наверчу́ся, наверчу́сь | навертимо́ся, навертимо́сь, наверти́мся |
| 2 особа | наверти́шся | навертите́ся, навертите́сь |
| 3 особа | наверти́ться | навертя́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | наверті́вся, наверті́всь | наверті́лися, наверті́лись |
| жін.р. | наверті́лася, наверті́лась | |
| сер.р. | наверті́лося, наверті́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| наверті́вшись | ||