навертіти 3 значень
-1-
дієслово доконаного виду
(нагвинтити)
Словник відмінків
Інфінітив | наверті́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | наверті́мо, наверті́м | |
2 особа | наверти́ | наверті́ть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | наверчу́ | навертимо́, наверти́м |
2 особа | наверти́ш | навертите́ |
3 особа | наверти́ть | навертя́ть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | наверті́в | наверті́ли |
жін.р. | наверті́ла | |
сер.р. | наверті́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
наверті́вши |
Словник синонімів
-2-
дієслово доконаного виду
(просвердлити отвори)
Словник відмінків
Інфінітив | наверті́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | наверті́мо, наверті́м | |
2 особа | наверти́ | наверті́ть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | наверчу́ | навертимо́, наверти́м |
2 особа | наверти́ш | навертите́ |
3 особа | наверти́ть | навертя́ть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | наверті́в | наверті́ли |
жін.р. | наверті́ла | |
сер.р. | наверті́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
наверті́вши |
Словник синонімів
Словник відмінків
Інфінітив | наверті́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | наверті́мо, наверті́м | |
2 особа | наверти́ | наверті́ть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | наверчу́ | наве́ртимо, наве́ртим |
2 особа | наве́ртиш | наве́ртите |
3 особа | наве́ртить | наве́ртять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | наверті́в | наверті́ли |
жін.р. | наверті́ла | |
сер.р. | наверті́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
наве́рчений | ||
Безособова форма | ||
наве́рчено | ||
Дієприслівник | ||
наверті́вши |
-3-
дієслово доконаного виду
(намотати)
Словник відмінків
Інфінітив | наверті́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | наверті́мо, наверті́м | |
2 особа | наверти́ | наверті́ть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | наверчу́ | навертимо́, наверти́м |
2 особа | наверти́ш | навертите́ |
3 особа | наверти́ть | навертя́ть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | наверті́в | наверті́ли |
жін.р. | наверті́ла | |
сер.р. | наверті́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
наверті́вши |
Словник синонімів
Словник відмінків
Інфінітив | наверті́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | наверті́мо, наверті́м | |
2 особа | наверти́ | наверті́ть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | наверчу́ | наве́ртимо, наве́ртим |
2 особа | наве́ртиш | наве́ртите |
3 особа | наве́ртить | наве́ртять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | наверті́в | наверті́ли |
жін.р. | наверті́ла | |
сер.р. | наверті́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
наве́рчений | ||
Безособова форма | ||
наве́рчено | ||
Дієприслівник | ||
наверті́вши |
Словник відмінків
Інфінітив | наверті́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | наверті́мо, наверті́м | |
2 особа | наверти́ | наверті́ть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | наверчу́ | наве́ртимо, наве́ртим |
2 особа | наве́ртиш | наве́ртите |
3 особа | наве́ртить | наве́ртять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | наверті́в | наверті́ли |
жін.р. | наверті́ла | |
сер.р. | наверті́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
наве́рчений | ||
Безособова форма | ||
наве́рчено | ||
Дієприслівник | ||
наверті́вши |