навертіти 3 значень

-1-
дієслово доконаного виду
(нагвинтити)

Словник відмінків

Інфінітив наверті́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   наверті́мо, наверті́м
2 особа наверти́ наверті́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа наверчу́ навертимо́, наверти́м
2 особа наверти́ш навертите́
3 особа наверти́ть навертя́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. наверті́в наверті́ли
жін.р. наверті́ла
сер.р. наверті́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
наверті́вши

Словник синонімів

НАГВИ́НЧУВАТИ (обертаючи по гвинтовій лінії, надівати на що-небудь), НАВІ́РЧУВАТИрідше. - Док.: нагвинти́ти, наверті́ти[наверну́ти]. - Так ти ж, голубчику, молотком її [гайку] насадив, а не нагвинтив (П. Панч).
-2-
дієслово доконаного виду
(просвердлити отвори)

Словник відмінків

Інфінітив наверті́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   наверті́мо, наверті́м
2 особа наверти́ наверті́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа наверчу́ навертимо́, наверти́м
2 особа наверти́ш навертите́
3 особа наверти́ть навертя́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. наверті́в наверті́ли
жін.р. наверті́ла
сер.р. наверті́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
наверті́вши

Словник синонімів

НАГВИ́НЧУВАТИ (обертаючи по гвинтовій лінії, надівати на що-небудь), НАВІ́РЧУВАТИрідше. - Док.: нагвинти́ти, наверті́ти[наверну́ти]. - Так ти ж, голубчику, молотком її [гайку] насадив, а не нагвинтив (П. Панч).

Словник відмінків

Інфінітив наверті́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   наверті́мо, наверті́м
2 особа наверти́ наверті́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа наверчу́ наве́ртимо, наве́ртим
2 особа наве́ртиш наве́ртите
3 особа наве́ртить наве́ртять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. наверті́в наверті́ли
жін.р. наверті́ла
сер.р. наверті́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
наве́рчений
Безособова форма
наве́рчено
Дієприслівник
наверті́вши
-3-
дієслово доконаного виду
(намотати)

Словник відмінків

Інфінітив наверті́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   наверті́мо, наверті́м
2 особа наверти́ наверті́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа наверчу́ навертимо́, наверти́м
2 особа наверти́ш навертите́
3 особа наверти́ть навертя́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. наверті́в наверті́ли
жін.р. наверті́ла
сер.р. наверті́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
наверті́вши

Словник синонімів

НАГВИ́НЧУВАТИ (обертаючи по гвинтовій лінії, надівати на що-небудь), НАВІ́РЧУВАТИрідше. - Док.: нагвинти́ти, наверті́ти[наверну́ти]. - Так ти ж, голубчику, молотком її [гайку] насадив, а не нагвинтив (П. Панч).

Словник відмінків

Інфінітив наверті́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   наверті́мо, наверті́м
2 особа наверти́ наверті́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа наверчу́ наве́ртимо, наве́ртим
2 особа наве́ртиш наве́ртите
3 особа наве́ртить наве́ртять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. наверті́в наверті́ли
жін.р. наверті́ла
сер.р. наверті́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
наве́рчений
Безособова форма
наве́рчено
Дієприслівник
наверті́вши

Словник відмінків

Інфінітив наверті́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   наверті́мо, наверті́м
2 особа наверти́ наверті́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа наверчу́ наве́ртимо, наве́ртим
2 особа наве́ртиш наве́ртите
3 особа наве́ртить наве́ртять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. наверті́в наверті́ли
жін.р. наверті́ла
сер.р. наверті́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
наве́рчений
Безособова форма
наве́рчено
Дієприслівник
наверті́вши

Словник синонімів

НАМОТА́ТИ (мотаючи, обвити навколо чого-небудь),НАКРУТИ́ТИ, НАВЕРТІ́ТИ[НАВЕРНУ́ТИ], НАВИ́ТИ[НАВИ́НУТИ]. - Недок.: мота́ти, намо́тувати, накру́чувати, наві́рчувати, навива́ти. Він розповів, як ще хлопцем.. вів він троє коней напувати, а вузли від усіх трьох намотав на руку (Г. Хоткевич); Він накручує на вудлище ліску (О. Донченко); - Нічого страшного, - сказав один з них [санітарів], - черепок цілий, - і навернув Тимкові на голові білу чалму (Григорій Тютюнник); Час від часу панночка відділяла пасмо свого чудового чорного волосся, навивала його на щипці (Леся Українка).