наверещати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
| Інфінітив | навереща́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | наверещі́мо, наверещі́м | |
| 2 особа | наверещи́ | наверещі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | наверещу́ | наверещимо́, наверещи́м |
| 2 особа | наверещи́ш | наверещите́ |
| 3 особа | наверещи́ть | навереща́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | навереща́в | навереща́ли |
| жін.р. | навереща́ла | |
| сер.р. | навереща́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| навереща́вши | ||