навередуватися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | навередува́тися, навередува́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | навереду́ймося, навереду́ймось | |
| 2 особа | навереду́йся, навереду́йсь | навереду́йтеся, навереду́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | навереду́юся, навереду́юсь | навереду́ємося, навереду́ємось, навереду́ємся |
| 2 особа | навереду́єшся | навереду́єтеся, навереду́єтесь |
| 3 особа | навереду́ється | навереду́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | навередува́вся, навередува́всь | навередува́лися, навередува́лись |
| жін.р. | навередува́лася, навередува́лась | |
| сер.р. | навередува́лося, навередува́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| навередува́вшись | ||