навергати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
(накидати) [розм.]
Словник відмінків
| Інфінітив | наве́рга́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | наве́рга́ймо | |
| 2 особа | наве́рга́й | наве́рга́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | наве́рга́ю | наве́рга́ємо, наве́рга́єм |
| 2 особа | наве́рга́єш | наве́рга́єте |
| 3 особа | наве́рга́є | наве́рга́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | наве́рга́в | наве́рга́ли |
| жін.р. | наве́рга́ла | |
| сер.р. | наве́рга́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| наве́рганий | ||
| Безособова форма | ||
| наве́ргано | ||
| Дієприслівник | ||
| наве́рга́вши | ||