навербовуватися 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив навербо́вуватися, навербо́вуватись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа навербо́вуватиметься навербо́вуватимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа навербо́вується навербо́вуються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
навербо́вуючись*
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. навербо́вувався, навербо́вувавсь навербо́вувалися, навербо́вувались
жін. р. навербо́вувалася, навербо́вувалась
сер. р. навербо́вувалося, навербо́вувалось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
навербо́вувавшись