навербовуватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | навербо́вуватися, навербо́вуватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | навербо́вуватиметься | навербо́вуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | навербо́вується | навербо́вуються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| навербо́вуючись* | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | навербо́вувався, навербо́вувавсь | навербо́вувалися, навербо́вувались |
| жін. р. | навербо́вувалася, навербо́вувалась | |
| сер. р. | навербо́вувалося, навербо́вувалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| навербо́вувавшись | ||