навербовувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | навербо́вувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | навербо́вуймо | |
| 2 особа | навербо́вуй | навербо́вуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | навербо́вуватиму | навербо́вуватимемо, навербо́вуватимем |
| 2 особа | навербо́вуватимеш | навербо́вуватимете |
| 3 особа | навербо́вуватиме | навербо́вуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | навербо́вую | навербо́вуємо, навербо́вуєм |
| 2 особа | навербо́вуєш | навербо́вуєте |
| 3 особа | навербо́вує | навербо́вують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| навербо́вуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | навербо́вував | навербо́вували |
| жін. р. | навербо́вувала | |
| сер. р. | навербо́вувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| навербо́вувавши | ||