навербований 1 значення
-1-
дієприкметник
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | навербо́ваний | навербо́вана | навербо́ване | навербо́вані |
| родовий | навербо́ваного | навербо́ваної | навербо́ваного | навербо́ваних |
| давальний | навербо́ваному | навербо́ваній | навербо́ваному | навербо́ваним |
| знахідний | навербо́ваний | навербо́вану | навербо́ване | навербо́вані |
| орудний | навербо́ваним | навербо́ваною | навербо́ваним | навербо́ваними |
| місцевий | на/у навербо́ваному, навербо́ванім | на/у навербо́ваній | на/у навербо́ваному, навербо́ванім | на/у навербо́ваних |