навезти 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | навезти́ | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | навезі́мо, навезі́м | |
| 2 особа | навези́ | навезі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | навезу́ | навеземо́, навезе́м |
| 2 особа | навезе́ш | навезете́ |
| 3 особа | навезе́ | навезу́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | наві́з | навезли́ |
| жін.р. | навезла́ | |
| сер.р. | навезло́ | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| наве́зений | ||
| Безособова форма | ||
| наве́зено | ||
| Дієприслівник | ||
| наві́зши | ||