-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив нава́рювати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   нава́рюймо
2 особа нава́рюй нава́рюйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа нава́рюватиму нава́рюватимемо, нава́рюватимем
2 особа нава́рюватимеш нава́рюватимете
3 особа нава́рюватиме нава́рюватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа нава́рюю нава́рюємо, нава́рюєм
2 особа нава́рюєш нава́рюєте
3 особа нава́рює нава́рюють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
нава́рюючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. нава́рював нава́рювали
жін. р. нава́рювала
сер. р. нава́рювало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
нава́рюваний
Безособова форма
нава́рювано
Дієприслівник
нава́рювавши

Словник синонімів

НАГОТУВА́ТИ[НАГОТО́ВИТИрідше] (приготувати багато їжі, страв),НАПО́РАТИ, НАВАРИ́ТИ (не тільки варячи, а й готуючи страву взагалі: зі сл. страва, їжа, обід, вечеря і т. ін. та інфін. їсти, обідати, вечеряти тощо). - Недок.: нагото́влювати[наготовля́ти], нава́рювати. Сьогодні усе й поїли, що вчора для вас наготовили (Ганна Барвінок); - Чи йти по добрих людях, скликати, щоб поїли те, що напорали? Чи собакам віддати? (Панас Мирний); Ой, гоп, заходивсь, Зробив хату, оженивсь, І піч затопив, І вечерять наварив (Т. Шевченко).