НАГОТУВА́ТИ[НАГОТО́ВИТИрідше] (приготувати багато їжі, страв),НАПО́РАТИ, НАВАРИ́ТИ (не тільки варячи, а й готуючи страву взагалі: зі сл. страва, їжа, обід, вечеря і т. ін. та інфін. їсти, обідати, вечеряти тощо). - Недок.: нагото́влювати[наготовля́ти], нава́рювати. Сьогодні усе й поїли, що вчора для вас наготовили (Ганна Барвінок); - Чи йти по добрих людях, скликати, щоб поїли те, що напорали? Чи собакам віддати? (Панас Мирний); Ой, гоп, заходивсь, Зробив хату, оженивсь, І піч затопив, І вечерять наварив (Т. Шевченко).