-1-
іменник чоловічого роду, істота

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний наванта́жник наванта́жники
родовий наванта́жника наванта́жників
давальний наванта́жникові, наванта́жнику наванта́жникам
знахідний наванта́жника наванта́жників
орудний наванта́жником наванта́жниками
місцевий на/у наванта́жникові, наванта́жнику на/у наванта́жниках
кличний наванта́жнику наванта́жники

Словник синонімів

ВАНТА́ЖНИК (робітник, що займається вантаженням), НАВАНТА́ЖУВАЧ, НАВАНТА́ЖНИК, НАВА́ЛЬНИК (шахтар, який навантажує вагонетки вугіллям, рудою); ДО́КЕР (портовий вантажник). Двері розчиняються і двоє вантажників вносять великий ящик (І. Кочерга); Володіє [механізатор] професіями кранівника, водія, навантажувача (з журналу); Чорне золото із лави Полилося як вода. І навальники сказали: - Добрі нині наші справи (С. Воскрекасенко); Треба мати хист докера, щоб понести на собі такий тягар (Ю. Смолич).