-1-
іменник чоловічого роду, істота

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний нава́льник нава́льники
родовий нава́льника нава́льників
давальний нава́льникові, нава́льнику нава́льникам
знахідний нава́льника нава́льників
орудний нава́льником нава́льниками
місцевий на/у нава́льникові, нава́льнику на/у нава́льниках
кличний нава́льнику нава́льники

Словник синонімів

ВАНТА́ЖНИК (робітник, що займається вантаженням), НАВАНТА́ЖУВАЧ, НАВАНТА́ЖНИК, НАВА́ЛЬНИК (шахтар, який навантажує вагонетки вугіллям, рудою); ДО́КЕР (портовий вантажник). Двері розчиняються і двоє вантажників вносять великий ящик (І. Кочерга); Володіє [механізатор] професіями кранівника, водія, навантажувача (з журналу); Чорне золото із лави Полилося як вода. І навальники сказали: - Добрі нині наші справи (С. Воскрекасенко); Треба мати хист докера, щоб понести на собі такий тягар (Ю. Смолич).