-1-
іменник чоловічого роду, істота
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | нава́льник | нава́льники |
родовий | нава́льника | нава́льників |
давальний | нава́льникові, нава́льнику | нава́льникам |
знахідний | нава́льника | нава́льників |
орудний | нава́льником | нава́льниками |
місцевий | на/у нава́льникові, нава́льнику | на/у нава́льниках |
кличний | нава́льнику | нава́льники |
Словник синонімів
ВАНТА́ЖНИК (робітник, що займається вантаженням), НАВАНТА́ЖУВАЧ, НАВАНТА́ЖНИК, НАВА́ЛЬНИК (шахтар, який навантажує вагонетки вугіллям, рудою); ДО́КЕР (портовий вантажник). Двері розчиняються і двоє вантажників вносять великий ящик (І. Кочерга); Володіє [механізатор] професіями кранівника, водія, навантажувача (з журналу); Чорне золото із лави Полилося як вода. І навальники сказали: - Добрі нині наші справи (С. Воскрекасенко); Треба мати хист докера, щоб понести на собі такий тягар (Ю. Смолич).