наважатися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
(наважуватися) [рідко]
Словник відмінків
| Інфінітив | наважа́тися, наважа́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | наважа́ймося, наважа́ймось | |
| 2 особа | наважа́йся, наважа́йсь | наважа́йтеся, наважа́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | наважа́тимуся, наважа́тимусь | наважа́тимемося, наважа́тимемось, наважа́тимемся |
| 2 особа | наважа́тимешся | наважа́тиметеся, наважа́тиметесь |
| 3 особа | наважа́тиметься | наважа́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | наважа́юся, наважа́юсь | наважа́ємося, наважа́ємось, наважа́ємся |
| 2 особа | наважа́єшся | наважа́єтеся, наважа́єтесь |
| 3 особа | наважа́ється | наважа́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| наважа́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | наважа́вся, наважа́всь | наважа́лися, наважа́лись |
| жін. р. | наважа́лася, наважа́лась | |
| сер. р. | наважа́лося, наважа́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| наважа́вшись | ||