набіляти 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | набіля́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | набіля́ймо | |
| 2 особа | набіля́й | набіля́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | набіля́тиму | набіля́тимемо, набіля́тимем |
| 2 особа | набіля́тимеш | набіля́тимете |
| 3 особа | набіля́тиме | набіля́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | набіля́ю | набіля́ємо, набіля́єм |
| 2 особа | набіля́єш | набіля́єте |
| 3 особа | набіля́є | набіля́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| набіля́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | набіля́в | набіля́ли |
| жін. р. | набіля́ла | |
| сер. р. | набіля́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| набіля́вши | ||