НАТЕ́РПІ́ТИСЯчого і без додатка (зазнати, перенести в житті багато тяжкого, неприємного), НАМУ́ЧИТИСЯбез додатка,НАСТРАЖДА́ТИСЯбез додатка, НАБІДУВА́ТИСЯбез додатка, НАГОРЮВА́ТИСЯ без додатка, розм.,НАЗНА́ТИСЯчого, розм.,НАПЛА́КАТИСЯбез додатка, розм.,НАПОНЕВІРЯ́ТИСЯбез додатка, розм.,НАСЬО́РБАТИСЯчого, розм.Говорила це не зі злості на чоловіка (хоч уже і досить натерпілася через такий його непутящий характер) (М. Ю. Тарновський); Сьогодні одпустять додому шостий клас, що дуже встиг намучитися за май од тяжких екзаменів (А. Кримський); - Такий хуліган, якого наше село ще ніколи не бачило. Скільки від нього всі настраждались! (Є. Гуцало); Ой, набідувалися ми до весни, Боже єдиний (І. Франко); Цілий рік воював [Назар] десь, і вісті від нього ніякої не було. Наплакалася і нагорювалася за ним Докія (І. Цюпа); І не добивсь з панами права, Ще й сам від них біди назнавсь (І. Франко); - Дайте мені, мамо, спокій! Наплакалась я через вас, - аж крикнула Маруся спересердя (І. Нечуй-Левицький); Вони насьорбалися горя і злоби Набралися теж, у житті живучи (Л. Первомайський). - Пор. 2. бідува́ти, 1. поневіря́тися.