набідитися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[діал.]
Словник відмінків
| Інфінітив | набіди́тися, набіди́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | набіді́мося, набіді́мось, набіді́мся | |
| 2 особа | набіди́ся, набіди́сь | набіді́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | набіджу́ся, набіджу́сь | набідимо́ся, набідимо́сь, набіди́мся |
| 2 особа | набіди́шся | набідите́ся, набідите́сь |
| 3 особа | набіди́ться | набідя́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | набіди́вся, набіди́всь | набіди́лися, набіди́лись |
| жін.р. | набіди́лася, набіди́лась | |
| сер.р. | набіди́лося, набіди́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| набіди́вшись | ||