набідитися 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду
[діал.]

Словник відмінків

Інфінітив набіди́тися, набіди́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   набіді́мося, набіді́мось, набіді́мся
2 особа набіди́ся, набіди́сь набіді́ться
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа набіджу́ся, набіджу́сь набідимо́ся, набідимо́сь, набіди́мся
2 особа набіди́шся набідите́ся, набідите́сь
3 особа набіди́ться набідя́ться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. набіди́вся, набіди́всь набіди́лися, набіди́лись
жін.р. набіди́лася, набіди́лась
сер.р. набіди́лося, набіди́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
набіди́вшись