НАДБА́ННЯ (те, що хто-небудь здобув, придбав; про явище культури, науки і взагалі духовної сфери - те, що хто-небудь здобув, органічно засвоїв і що неподільно належить йому), ЗДОБУ́ТОК, НАБУ́ТОК, ПРИДБА́ННЯ рідше.Я опустив руку із дорогоцінним надбанням у кишеню, але випустити щипців із рук не мав сили (Ю. Збанацький); - Чому ви не опублікуєте своїх досягнень, чому ви не зробите їх надбанням людства і науки? (Ю. Смолич); Поїзд князя Вишневецького був схожий на якусь степову орду, що посовувалась у безмірні і безмежні степи, шукаючи собі нових земель та здобутку (І. Нечуй-Левицький); Багацько в нас було працівників пера, Та щось малі про те лишилися здобутки (П. Грабовський); По смерті батьковій не взявся [син] до купецтва, а мерщій кинувся прогулювати батьків набуток (П. Загребельний); Маємо у нього низку блискучих, яскравих творів - цінних придбань для літератури пролетарської революції (В. Еллан).