набутний 1 значення

-1-
прикметник
[розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний набутни́й набутна́ набутне́ набутні́
родовий набутно́го набутно́ї набутно́го набутни́х
давальний набутно́му набутні́й набутно́му набутни́м
знахідний набутни́й набутну́ набутне́ набутні́
орудний набутни́м набутно́ю набутни́м набутни́ми
місцевий на/у набутно́му, набутні́м на/у набутні́й на/у набутно́му, набутні́м на/у набутни́х

Словник синонімів

НАЖИВНИ́Й (про предмет, майно, властивість, уміння, досвід і т. ін. - який можна нажити, набути), НАБУТНИ́Йрозм., НАЖИТНИ́Йрідше. [Гайдар:] ..Ясно, знання діла, вміння воювати - справа наживна (О. Корнійчук); Адже господарство - річ набутна (І. Франко).