набутий 2 значення

-1-
дієприкметник
(надбаний)

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний набу́тий набу́та набу́те набу́ті
родовий набу́того набу́тої набу́того набу́тих
давальний набу́тому набу́тій набу́тому набу́тим
знахідний набу́тий набу́ту набу́те набу́ті
орудний набу́тим набу́тою набу́тим набу́тими
місцевий на/у набу́тому, набу́тім на/у набу́тій на/у набу́тому, набу́тім на/у набу́тих
-2-
дієприкметник
(взутий) [діал.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний набу́тий набу́та набу́те набу́ті
родовий набу́того набу́тої набу́того набу́тих
давальний набу́тому набу́тій набу́тому набу́тим
знахідний набу́тий набу́ту набу́те набу́ті
орудний набу́тим набу́тою набу́тим набу́тими
місцевий на/у набу́тому, набу́тім на/у набу́тій на/у набу́тому, набу́тім на/у набу́тих

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний набу́тий набу́та набу́те набу́ті
родовий набу́того набу́тої набу́того набу́тих
давальний набу́тому набу́тій набу́тому набу́тим
знахідний набу́тий набу́ту набу́те набу́ті
орудний набу́тим набу́тою набу́тим набу́тими
місцевий на/у набу́тому, набу́тім на/у набу́тій на/у набу́тому, набу́тім на/у набу́тих