набутий 2 значення
-1-
дієприкметник
(надбаний)
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | набу́тий | набу́та | набу́те | набу́ті |
| родовий | набу́того | набу́тої | набу́того | набу́тих |
| давальний | набу́тому | набу́тій | набу́тому | набу́тим |
| знахідний | набу́тий | набу́ту | набу́те | набу́ті |
| орудний | набу́тим | набу́тою | набу́тим | набу́тими |
| місцевий | на/у набу́тому, набу́тім | на/у набу́тій | на/у набу́тому, набу́тім | на/у набу́тих |
-2-
дієприкметник
(взутий) [діал.]
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | набу́тий | набу́та | набу́те | набу́ті |
| родовий | набу́того | набу́тої | набу́того | набу́тих |
| давальний | набу́тому | набу́тій | набу́тому | набу́тим |
| знахідний | набу́тий | набу́ту | набу́те | набу́ті |
| орудний | набу́тим | набу́тою | набу́тим | набу́тими |
| місцевий | на/у набу́тому, набу́тім | на/у набу́тій | на/у набу́тому, набу́тім | на/у набу́тих |
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | набу́тий | набу́та | набу́те | набу́ті |
| родовий | набу́того | набу́тої | набу́того | набу́тих |
| давальний | набу́тому | набу́тій | набу́тому | набу́тим |
| знахідний | набу́тий | набу́ту | набу́те | набу́ті |
| орудний | набу́тим | набу́тою | набу́тим | набу́тими |
| місцевий | на/у набу́тому, набу́тім | на/у набу́тій | на/у набу́тому, набу́тім | на/у набу́тих |