набурлакуватися 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив набурлакува́тися, набурлакува́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   набурлаку́ймося, набурлаку́ймось
2 особа набурлаку́йся, набурлаку́йсь набурлаку́йтеся, набурлаку́йтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа набурлаку́юся, набурлаку́юсь набурлаку́ємося, набурлаку́ємось, набурлаку́ємся
2 особа набурлаку́єшся набурлаку́єтеся, набурлаку́єтесь
3 особа набурлаку́ється набурлаку́ються
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. набурлакува́вся, набурлакува́всь набурлакува́лися, набурлакува́лись
жін.р. набурлакува́лася, набурлакува́лась
сер.р. набурлакува́лося, набурлакува́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
набурлакува́вшись