набуравлювати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив набура́влювати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   набура́влюймо
2 особа набура́влюй набура́влюйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа набура́влюватиму набура́влюватимемо, набура́влюватимем
2 особа набура́влюватимеш набура́влюватимете
3 особа набура́влюватиме набура́влюватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа набура́влюю набура́влюємо, набура́влюєм
2 особа набура́влюєш набура́влюєте
3 особа набура́влює набура́влюють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
набура́влюючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. набура́влював набура́влювали
жін. р. набура́влювала
сер. р. набура́влювало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
набура́влюваний
Безособова форма
набура́влювано
Дієприслівник
набура́влювавши