набудувати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | набудува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | набуду́ймо | |
| 2 особа | набуду́й | набуду́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | набуду́ю | набуду́ємо, набуду́єм |
| 2 особа | набуду́єш | набуду́єте |
| 3 особа | набуду́є | набуду́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | набудува́в | набудува́ли |
| жін.р. | набудува́ла | |
| сер.р. | набудува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| набудо́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| набудо́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| набудува́вши | ||