набудовувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | набудо́вувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | набудо́вуймо | |
| 2 особа | набудо́вуй | набудо́вуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | набудо́вуватиму | набудо́вуватимемо, набудо́вуватимем |
| 2 особа | набудо́вуватимеш | набудо́вуватимете |
| 3 особа | набудо́вуватиме | набудо́вуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | набудо́вую | набудо́вуємо, набудо́вуєм |
| 2 особа | набудо́вуєш | набудо́вуєте |
| 3 особа | набудо́вує | набудо́вують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| набудо́вуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | набудо́вував | набудо́вували |
| жін. р. | набудо́вувала | |
| сер. р. | набудо́вувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| набудо́вувавши | ||