-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив набрунько́вуватися, набрунько́вуватись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа набрунько́вується набрунько́вуються
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. набрунько́вувався, набрунько́вувавсь набрунько́вувалися, набрунько́вувались
жін.р. набрунько́вувалася, набрунько́вувалась
сер.р. набрунько́вувалося, набрунько́вувалось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
набрунько́вувавшись

Словник синонімів

НАБРУ́НИ́ТИСЯ (про дерева, кущі - покритися бруньками), НАБРОСТИ́ТИСЯ, НАБРУНЬКУВА́ТИСЯ. - Недок.: набро́щуватися, набрунько́вуватися. Вже набрунились черешні, Аґрус і порічки (М. Старицький); Травень надворі... Значить, весна, Значить, гілки набростилися (Н. Забіла). - Пор. брунькува́ти.