-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив набру́ни́тися, набру́ни́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа набру́ни́ться набру́ня́ться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. набру́ни́вся, набру́ни́всь набру́ни́лися, набру́ни́лись
жін.р. набру́ни́лася, набру́ни́лась
сер.р. набру́ни́лося, набру́ни́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
набру́ни́вшись

Словник синонімів

БРУНЬКУВА́ТИ (про рослину - викидати бруньки), БРУ́НИТИСЯ, БРУНЬКУВА́ТИСЯрідко.Дерево брунькує ранньої весни, викидає брость, вбивається у листячко (Є. Гуцало); Яблуньки вбиваються у силу, Бруняться у місячній імлі (І. Вирган). - Пор. набру́нитися.
НАБРУ́НИ́ТИСЯ (про дерева, кущі - покритися бруньками), НАБРОСТИ́ТИСЯ, НАБРУНЬКУВА́ТИСЯ. - Недок.: набро́щуватися, набрунько́вуватися. Вже набрунились черешні, Аґрус і порічки (М. Старицький); Травень надворі... Значить, весна, Значить, гілки набростилися (Н. Забіла). - Пор. брунькува́ти.