набруднити 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив набрудни́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   набрудні́мо, набрудні́м
2 особа набрудни́ набрудні́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа набрудню́ набруднимо́, набрудни́м
2 особа набрудни́ш набрудните́
3 особа набрудни́ть набрудня́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. набрудни́в набрудни́ли
жін.р. набрудни́ла
сер.р. набрудни́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
набру́днений
Безособова форма
набру́днено
Дієприслівник
набрудни́вши