набронзувати 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив набронзува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   набронзу́ймо
2 особа набронзу́й набронзу́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа набронзу́ю набронзу́ємо, набронзу́єм
2 особа набронзу́єш набронзу́єте
3 особа набронзу́є набронзу́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. набронзува́в набронзува́ли
жін.р. набронзува́ла
сер.р. набронзува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
набронзо́ваний
Безособова форма
набронзо́вано
Дієприслівник
набронзува́вши