набронзувати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | набронзува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | набронзу́ймо | |
| 2 особа | набронзу́й | набронзу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | набронзу́ю | набронзу́ємо, набронзу́єм |
| 2 особа | набронзу́єш | набронзу́єте |
| 3 особа | набронзу́є | набронзу́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | набронзува́в | набронзува́ли |
| жін.р. | набронзува́ла | |
| сер.р. | набронзува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| набронзо́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| набронзо́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| набронзува́вши | ||