набродитися 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив наброди́тися, наброди́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   наброді́мося, наброді́мось, наброді́мся
2 особа наброди́ся, наброди́сь наброді́ться
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа наброджу́ся, наброджу́сь набро́димося, набро́димось, набро́димся
2 особа набро́дишся набро́дитеся, набро́дитесь
3 особа набро́диться набро́дяться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. наброди́вся, наброди́всь наброди́лися, наброди́лись
жін.р. наброди́лася, наброди́лась
сер.р. наброди́лося, наброди́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
наброди́вшись