набрести 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду
[рідко]

Словник відмінків

Інфінітив набрести́
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   набреді́мо, набреді́м
2 особа набреди́ набреді́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа набреду́ набредемо́, набреде́м
2 особа набреде́ш набредете́
3 особа набреде́ набреду́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. набрі́в набрели́
жін.р. набрела́
сер.р. набрело́
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
набрі́вши