набрезкнути 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду
[діал.]

Словник відмінків

Інфінітив набре́зкнути
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   набре́зкнімо, набре́зкнім
2 особа набре́зкни набре́зкніть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа набре́зкну набре́зкнемо, набре́зкнем
2 особа набре́зкнеш набре́зкнете
3 особа набре́зкне набре́зкнуть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. набре́зк, набре́зкнув набре́зкли, набре́зкнули
жін.р. набре́зкла, набре́зкнула
сер.р. набре́зкло, набре́зкнуло
Активний дієприкметник
набре́зклий
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
набре́зкши, набре́зкнувши