набрезклий 1 значення

-1-
дієприкметник
[діал.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний набре́зклий набре́зкла набре́зкле набре́зклі
родовий набре́зклого набре́зклої набре́зклого набре́зклих
давальний набре́зклому набре́зклій набре́зклому набре́зклим
знахідний набре́зклий набре́зклу набре́зкле набре́зклі
орудний набре́зклим набре́зклою набре́зклим набре́зклими
місцевий на/у набре́зклому, набре́зклім на/у набре́зклій на/у набре́зклому, набре́зклім на/у набре́зклих

Словник синонімів

ОПУ́ХЛИЙ (який опух, у якого з’явилися опухи), ПУ́ХЛИЙ, ЗАПУ́ХЛИЙ, ПОПУ́ХЛИЙ, РОЗПУ́ХЛИЙ, НАПУ́ХЛИЙ, ЗАБРЕ́ЗКЛИЙ, БРЕ́ЗКЛИЙ, ОДУ́ТЛИЙ, ОДУ́ТИЙрідше, НАБРЕ́ЗКЛИЙрідше,ОБРЕ́ЗКЛИЙрідше;ПІДПУ́ХЛИЙ, ПРИПУ́ХЛИЙ (з невеликим опухом). А онде під тином Опухла дитина - голоднеє мре, А мати пшеницю на панщині жне (Т. Шевченко); Дід вийняв жало і приложив свій корявий палець до пухлого тіла (Панас Мирний); У царині нагледів Чіпка низенького.. чоловіка, з круглим запухлим лицем (Панас Мирний); Світом, не вважаючи на попухлі ноги та біль у животі, знову йшла на роботу (Л. Яновська); В ту ніч пішов старий Гайдук у дорогу босоніж: не міг взути чоботи на розпухлі ноги (А. Дімаров); Напухлі ноги від довгого ходіння; Його жовтуваті очі заіскрились, ніби промінь впав від них на сіре забрезкле обличчя (В. Земляк); Шкіра на його брезклому обличчі обвисла (Є. Гуцало); Петру.. побачив серед майдану кілька автомобілів. З першого вийшов одутлий чоловік (М. Чабанівський); Ледве, ледве Переносить [цар] ноги, Та одутий, аж посинів (Т. Шевченко); Дрібні сльози розплилися по її набрезклому лицю (Марко Черемшина); Тут його оглянув черговий лікпом чи, може, й санітар, якийсь обрезклий, злий (Ю. Збанацький); Показував [Сенько] пальцем на Гринькове підпухле лице (Лесь Мартович); Недобра посмішка викривила її припухлі губи (С. Журахович). - Пор. 1. набря́клий.