набраковувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | набрако́вувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | набрако́вуймо | |
| 2 особа | набрако́вуй | набрако́вуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | набрако́вуватиму | набрако́вуватимемо, набрако́вуватимем |
| 2 особа | набрако́вуватимеш | набрако́вуватимете |
| 3 особа | набрако́вуватиме | набрако́вуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | набрако́вую | набрако́вуємо, набрако́вуєм |
| 2 особа | набрако́вуєш | набрако́вуєте |
| 3 особа | набрако́вує | набрако́вують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| набрако́вуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | набрако́вував | набрако́вували |
| жін. р. | набрако́вувала | |
| сер. р. | набрако́вувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| набрако́вувавши | ||