набраковувати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив набрако́вувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   набрако́вуймо
2 особа набрако́вуй набрако́вуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа набрако́вуватиму набрако́вуватимемо, набрако́вуватимем
2 особа набрако́вуватимеш набрако́вуватимете
3 особа набрако́вуватиме набрако́вуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа набрако́вую набрако́вуємо, набрако́вуєм
2 особа набрако́вуєш набрако́вуєте
3 особа набрако́вує набрако́вують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
набрако́вуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. набрако́вував набрако́вували
жін. р. набрако́вувала
сер. р. набрако́вувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
набрако́вувавши