набракований 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний набрако́ваний набрако́вана набрако́ване набрако́вані
родовий набрако́ваного набрако́ваної набрако́ваного набрако́ваних
давальний набрако́ваному набрако́ваній набрако́ваному набрако́ваним
знахідний набрако́ваний набрако́вану набрако́ване набрако́вані
орудний набрако́ваним набрако́ваною набрако́ваним набрако́ваними
місцевий на/у набрако́ваному, набрако́ванім на/у набрако́ваній на/у набрако́ваному, набрако́ванім на/у набрако́ваних