наболіти 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив наболі́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа наболі́є наболі́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. наболі́в наболі́ли
жін.р. наболі́ла
сер.р. наболі́ло
Активний дієприкметник
наболі́лий
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
наболі́вши

Словник синонімів

НАБОЛІ́ТИ (постійно тривожачи, хвилюючи кого-небудь, стати надто тяжким, нестерпним); ЗАПЕКТИ́СЯ (про важкі переживання, образу і т. ін. - міцно осісти, не проходити). - Недок.: запіка́тися. Те, що пропонував Мурашко, всім наболіло, кожного, видно, зачіпало за живе (О. Гончар); Запеклась кривда у кожного в серці (М. Коцюбинський).

Словник фразеологізмів

се́рце боли́ть / заболі́ло (зболі́ло, наболі́ло); душа́ боли́ть (зболі́ла) чиє (чия), у кого і без додатка. Хто-небудь тяжко переживає з якогось приводу, уболіває, тривожиться за кого-, що-небудь. Дітки плачуть, а в матері серце болить (М. Номис); Серце болить, коли глянеш, як воно [зерно] гине все, перестоює (В. Кучер); — Я піду й на Сибір за правду. А вам не покорюсь. Ну, тільки ж душа болить… Серце болить. За що? (В. Винниченко); Ах, той Йон!.. У неї серце так наболіло через нього (М. Коцюбинський); — Панна Анельо, моя дорога ви, моя кохана .. Я змучивсь .. у мене душа зболіла (М. Коцюбинський). се́рденько боли́ть. Місяць в хмари закотився, Та й стало темненько. Чого ж Петро зажурився, І болить серденько (П. Гулак-Артемовський).