набокуватий 1 значення

-1-
прикметник
[розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний набо́куватий набо́кувата набо́кувате набо́куваті
родовий набо́куватого набо́куватої набо́куватого набо́куватих
давальний набо́куватому набо́куватій набо́куватому набо́куватим
знахідний набо́куватий набо́кувату набо́кувате набо́куваті
орудний набо́куватим набо́куватою набо́куватим набо́куватими
місцевий на/у набо́куватому, набо́куватім на/у набо́куватій на/у набо́куватому, набо́куватім на/у набо́куватих