набовтувати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив набо́втувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   набо́втуймо
2 особа набо́втуй набо́втуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа набо́втуватиму набо́втуватимемо, набо́втуватимем
2 особа набо́втуватимеш набо́втуватимете
3 особа набо́втуватиме набо́втуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа набо́втую набо́втуємо, набо́втуєм
2 особа набо́втуєш набо́втуєте
3 особа набо́втує набо́втують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
набо́втуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. набо́втував набо́втували
жін. р. набо́втувала
сер. р. набо́втувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
набо́втуваний
Безособова форма
набо́втувано
Дієприслівник
набо́втувавши