набовтувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | набо́втувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | набо́втуймо | |
| 2 особа | набо́втуй | набо́втуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | набо́втуватиму | набо́втуватимемо, набо́втуватимем |
| 2 особа | набо́втуватимеш | набо́втуватимете |
| 3 особа | набо́втуватиме | набо́втуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | набо́втую | набо́втуємо, набо́втуєм |
| 2 особа | набо́втуєш | набо́втуєте |
| 3 особа | набо́втує | набо́втують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| набо́втуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | набо́втував | набо́втували |
| жін. р. | набо́втувала | |
| сер. р. | набо́втувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| набо́втуваний | ||
| Безособова форма | ||
| набо́втувано | ||
| Дієприслівник | ||
| набо́втувавши | ||