набовтати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | набо́втати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | набо́втаймо | |
| 2 особа | набо́втай | набо́втайте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | набо́втаю | набо́втаємо, набо́втаєм |
| 2 особа | набо́втаєш | набо́втаєте |
| 3 особа | набо́втає | набо́втають |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | набо́втав | набо́втали |
| жін.р. | набо́втала | |
| сер.р. | набо́втало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| набо́втавши | ||