набичити 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив наби́чити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   наби́чмо
2 особа наби́ч наби́чте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа наби́чу наби́чимо, наби́чим
2 особа наби́чиш наби́чите
3 особа наби́чить наби́чать
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. наби́чив наби́чили
жін.р. наби́чила
сер.р. наби́чило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
наби́чивши