КУПУВА́ТИ (діставати щось за гроші), КУПЛЯ́ТИрозм.,НАБУВА́ТИрозм.,ОКУПА́ТИдіал.;НАКУПО́ВУВАТИ, НАКУПЛЯ́ТИрозм. (щось одне у великій кількості або багато різних предметів); СКУПО́ВУВАТИ, СКУПА́ТИ, СКУПЛЯ́ТИрозм. (все або багато чогось, у багатьох місцях або у всіх); ПРИДБАВА́ТИрідко (купивши, ставати власником чогось); НАБИРА́ТИрозм. (тканину); СПРАВЛЯ́ТИрозм. (одяг, взуття тощо); ПЕРЕКУПО́ВУВАТИ, ВІДКУПО́ВУВАТИ, ПЕРЕКУПЛЯ́ТИрозм.,ПЕРЕКУПА́ТИрозм. (щось у когось раніше ним придбане). - Док.: купи́ти, набу́ти, накупи́ти, накупля́ти, скупи́ти, придба́ти (широковживане) набра́ти, спра́вити, узя́ти[взя́ти], обладна́тирозм.перекупи́ти, відкупи́ти, окупи́ти. Він недавно зачепив її в крамниці, куди вона прийшла купувати деякий крам (І. Нечуй-Левицький); Поїхав Яхонтов на станцію купляти вугілля (А. Шиян); Якось Ви писали, Шановний Опанасе Яковичу, що полтавці думають набути у мене моє оповідання"Дорогою ціною" (М. Коцюбинський); Коли б.. зрадою власних святощів він міг окупити всі розкоші раю, - ніколи, ніколи й ніколи не зробив би він цього (І. Франко); - А чому ж ви, Дорохтею, не забули в цій самій Балті свічок накупити? (М. Стельмах); Він і в монастирі весь час скуповував коней (П. Загребельний); Придбали хутір, став і млин (Т. Шевченко); Марина Карпівна гризла голову Івану Федоровичу, щоб їхав у місто і набирав їй на плаття (Панас Мирний); - А чого там лиха твоя годинонька? Я вже знаю чого! Це тим, що я тобі не справляю суконних дорогих жупанів та шерстяних спідниць (І. Нечуй-Левицький); - Не знаю, чи синього сукна узяти, чи хоч і сірого, та тільки доброго (Г. Квітка-Основ’яненко); Крий нас, Боже, Щоб крадене перекупать (Т. Шевченко).

ЛА́ЯТИ (різкими словами висловлювати осуд, докори),СВАРИ́ТИ, ЛА́ЯТИСЯ, СВАРИ́ТИСЯ, КАРТА́ТИ, ГА́НИТИ, ГРОМИ́ТИ, РОЗНО́СИТИпідсил.,КЛЯ́СТИ́розм.,ВІДЧИ́ТУВАТИрозм.,ЧИ́СТИТИрозм.,ГРІ́ТИрозм.,ШПЕ́ТИТИрозм.,ГРИ́ЗТИрозм.,НАБИРА́ТИрозм.,ПЕКТИ́розм.,ЧЕСА́ТИрозм., ПЕРЧИ́ТИрозм.,ПЕРЦЮВА́ТИрозм.,РОЗДРАКО́НЮВАТИрозм., КРИ́ТИфам. рідко,КОБЕНИ́ТИфам. рідко,КОСТИ́ТИфам. рідко,ЧЕСТИ́ТИзаст.,ЛОТО́ЧИТИдіал.,ПСЯКУВА́ТИ діал.,ПСЯ́ЧИТИдіал.,БЕ́ШТАТИдіал.,БА́НИТИдіал.,БАНІТУВА́ТИдіал.;ГРИ́МАТИ (голосно); КОРЕНИ́ТИ, КРОПИ́ТИжарт. (дошкульно). - Док.: ви́лаяти, пола́яти, нала́яти, обла́яти рідкови́сварити, посвари́ти, насвари́тирозм.ви́лаятися, нала́ятися, насвари́тисярозм.зга́нити, ви́ганити, рознести́, відчита́ти, пошпе́тити, ви́шпетити, набра́ти, роздрако́нити, ви́бештувати діал.ви́банітувати, нагри́мати. Старий.. почав бурчати і лаяти сина за неповороткість (З. Тулуб); Безконечне гасання по відділках, де вона когось сваритиме, когось миритиме - таке її життя (О. Гончар); Як не сварилася, не лаялась, не билася Оришка, а не зробила з дочки працьовитої кріпачки (Панас Мирний); Заболотний гостро картав себе за короткозорість (С. Журахович); Він ганив і зло висміював своїх товаришів-художників (В. Козаченко); Товариш Мрачний цілими днями громив "апаратчиків" і запевняв Івана Івановича, що "це їм так не пройде" (М. Хвильовий); Докія.. рознесла дощенту бригадира і агронома, Зарубу і все правління за те, що й досі не скомплектували укрупнених ланок та не одміряли їм землі (В. Кучер); Вони кричать: за нами право, вони кленуть: ти [Цезар] бунтівник (переклад М. Зерова); Бабусястояла на порозі, підперезана хусткою, і, розмахуючи віником, відчитувала дітей (Є. Кравченко); Жінка його чистила на всі заставки, а він мовчав (П. Колесник); Степка.. чула крикливі Настині слова, чула, що та когось шпетить, висварює (Ю. Бедзик); - Спершу то таки чоловік трохи шанував, а потім то ще гірше бити почав та ще й докоряє, гризе по цілих днях (Леся Українка); - Чи ти забув, як тебе на буряках при всьому мирі набирали та кляли (І. Кучер); Баронеса.. привселюдно пекла мене за якийсь нікчемний спирт (Леся Українка); Стара Пястова чесала Марильку за її забудькуватість (Ірина Вільде); - Он як він її перчить.Молодець! (А. Шиян); Вербовий виступив. Щось похвалив, щось полаяв .. а найдужче "роздраконив" інтимну лірику за вплив акмеїстів (І. Муратов); - Правильно Крили в районі, що в мене бувають непоєні коні! .. (С. Олійник); Венера лайки не стерпіла, Юнону стала кобенить (І. Котляревський); - Уже як тільки не костила, чого тільки не накликала на його голову! (А. Головко); - То се ти його так честиш? За віщо так? (Панас Мирний); Відколи найстарша його донька Анничка вкалічіла, відтоді Параска дуже лоточить його (М. Черемшина); Всяка шельма псякує (Словник Б. Грінченка); О. Антоній.. став Гриця, як то кажуть, псячити. - Ти сякий-такий, маєш мені присягнути від горівки, розумієш? (Лесь Мартович); Не вважає архирей, Що сам не без того, А бештає за гріхи Вдівця молодого (С. Руданський); Вибештував, буде з його (М. Номис); Без угаву банив чоловік свою жінку (Я. Баш); Механізатори.. сваряться з виконробом, банітують механіка (О. Гончар); - І де ти, Ганко, волочишся стілький час? - гримала пані Кирницька (І. Франко); Хоч як було старий Макуха його лає і коренить, то він усе мовчить та знай-таки робить своє діло (Г. Квітка-Основ’яненко); - Це ти тут свекор над усіма, - почала вона кропити Макара (С. Васильченко). - Пор. докоря́ти.

ЛА́ЯТИ (обзивати кого-небудь образливими словами),ЛА́ЯТИСЯ, ОБЗИВА́ТИ, СВАРИ́ТИ, СВАРИ́ТИСЯ, ПРОКЛИНА́ТИ, ПАПЛЮ́ЖИТИ, КЛЯ́СТИ́розм.,НАБИРА́ТИрозм.,УЗИВА́ТИ[ВЗИВА́ТИ]розм.,ШПЕ́ТИТИрозм.,ХРЕСТИ́ТИрозм.,ВИ́СПОВІДАТИ, ШЕРСТИ́ТИрозм.,ОЗИВА́ТИрідше,ПОЧИ́ТУВАТИрозм.рідко,ПОЧИТА́ТИрозм. рідко,КРИ́ТИфам. рідко,КОБЕНИ́ТИфам. рідко,ФУ́КАТИдіал.,ФУ́КАТИСЯдіал.,ПСЯ́ЧИТИдіал.,ПСЯКУВА́ТИ діал.,ЦАБА́НИ́ТИдіал.;ЛИХОСЛО́ВИТИ (перев. соромітними словами); БАТЬКУВА́ТИрозм., БАТЬКУВА́ТИСЯрозм. (образливо згадуючи батька);МАТЮКА́ТИрозм.,МАТЮКА́ТИСЯрозм.,МАТІРКУВА́ТИрозм. (вживаючи матюки); ЧОРТИХА́ТИСЯрозм.,ЧЕРКА́ТИрозм.,ЧЕРКА́ТИСЯрозм.рідше (згадуючи чорта). - Док.: ви́лаяти, нала́яти, обла́яти рідкови́лаятися, нала́ятися, обізва́ти, проклясти́, набра́ти, узва́ти, пошпе́тити, ви́батькувати, ви́батькуватися, озва́ти. Данилко знаходив батька й вів додому, дорогою він лаяв його всіма словами, які чув од мами (Ю. Яновський); Навіть Брага Левко Іванович, який рідко лається, зараз не дуже добирає слова (О. Гончар); Олекса .. обзиває брата усякими словами (М. Стельмах); Дуже то немилий випадок, як тебе при людях сварять і плюгавлять (Лесь Мартович); Коня не бий, слуги не проклинай, жінки не дражни, коли хочеш, щоб статкували (прислів’я); Жінка до мене: - Ти сякий, ти такий, ти затеряв ґрунт, ти лайдаку, ти пияку, ну паплюжить (Лесь Мартович); Крик, гармидер і шум. Польові цабанять, В батька-матір кленуть, стадо хочуть загнать (І. Франко); Хіба не вони зневажають ваше добре ім’я, узиваючи Вас хамами та рабами неключими? (П. Куліш); Він, голову піднявши вгору, Кричав, опарений мов пес. Олімпських шпетив на всю губу (І. Котляревський); Заніздра.. хрестив Гудзя не зовсім приємними епітетами (С. Добровольський); [Явтух:] Та й чого ти мене раком озиваєш? (О. Корнійчук); Шарківна почитує [молодицю] і в батька, і в матір, і в рід увесь, аж луна ходить над базаром (С. Васильченко); [Марія Михайлівна:] У нас в полку буводин такий партизан, то бувало цілий день лається. ..В окопі чи в засідці сидить і то не втерпить - висуне голову і криє білих (І. Кочерга); По-соромітському не кобенить [Добрість], не виє, Під лавкою в шинку, мов цуцик, не засне (П. Гулак-Артемовський); [Агафія:] Батько гнівався, фукав, ну, але нарешті не боронив, - каже: най буде професором (І. Франко); - Судія такий добродушний, говорив зо мною по-людськи, не кричав, не фукався, не бив мене так, як шандар (І. Франко); Вона так псячить чоловіка (Словник Б. Грінченка); І чого їм від нього треба? Не курить, не п’є, не лихословить (Л. Дмитерко); Він.. дав волю серцю, став батькувати, лаятись.. (Панас Мирний); - Вночі в вагоні ти, Грицьку, інакше говорив. Чи забув, як батькувався сам від обурення? (А. Головко); А пан скажений. ..Ну вже ж і матюкав, сукин син! (Остап Вишня); Хтось матюкався нам услід, ховаючися за тинами... (В. Сосюра); Лаялись [у тюр-мі] страшенно: ... тут кляли й матіркували у все, в що хочете (М. Коцюбинський); Він нервувався й чортихався так, що аж кінь під ним танцював (Д. Бузько); [Стась:] Чорт би забрав усіх Кармелюків на світі! [Пані:] Я ж тебе прошу, як доброго: ..не черкай хоч сьогодні! (С. Васильченко); - Ось ти б не черкався, Федоре, в хаті, - благальним тоном промовила мати (О. Гончар).

НАГРОМА́ДЖУВАТИ (зберігаючи й додаючи, поступово робити запаси чого-небудь), ЗБИРА́ТИ, НАКОПИ́ЧУВАТИрідше,КОПИ́ЧИТИрідко,ГРОМА́ДИТИрідко;ПРИЗБИ́РУВАТИ (поступово); НАБИРА́ТИ (поступово нагромаджуючи, досягати певної кількості чого-небудь); НАРО́ЩУВАТИ (гроші, відсотки, борги тощо); СКЛАДА́ТИ (речі, майно, гроші і т. ін.);АКУМУЛЮВА́ТИспец. (запаси енергії, води, біологічних речовин тощо). - Док.: нагрома́дити, зібра́ти, накопи́чити, призбира́ти, набра́ти, нарости́ти, скла́сти, насклада́ти. За два роки трави встигають добре розгалузити коріння, нагромадити в землі багато поживних речовин (П. Оровецький); Попрацювали руки і походили ноги, поки зібрали таке багатство (М. Коцюбинський); "Блискавка" [підпільна організація] поволі накопичує зброю (В. Козаченко); А їй не лишалось нічого більше, як.. піти десь за куховарку і так призбирувати засоби (О. Кобилянська); На зимовій сесії він не набрав потрібної кількості балів і з нього було знято стипендію (Григорій Тютюнник); Нарощують [липи] скарби і долю В комори урожайних літ, Розставивши по видноколах Зелену варту в шумі віт (П. Усенко); Продає Мотря молоко глечичок по глечичку, складає копійку до копієчки (Панас Мирний). - Пор. 1. нажи́ти.

НАБИРА́ТИ (яку-небудь кількість чогось), БРА́ТИ. - Док.: набра́ти, узя́ти[взя́ти]. Зінька набрала з діжки дощової води (А. Шиян); Поїзд бере вугілля.

НАБИРА́ТИ (збирати потрібну кількість людей для чого-небудь, куди-небудь); ВЕРБУВА́ТИ, ЗАВЕРБО́ВУВАТИ, РЕКРУТУВА́ТИкнижн. (про учасників, працівників чого-небудь - за допомогою заохочень, умовлянь, обіцянок тощо); КОМПЛЕКТУВА́ТИ (щодо організацій); УКОМПЛЕКТО́ВУВАТИ (забезпечувати повний комплект працівників особового складу). - Док.: набра́ти, завербува́ти, навербува́ти, рекрутува́ти, укомплектува́ти, скомплектува́ти. Набирати на курси; Набирати групу; Старости молодого князя вербували у військо гулячих убогих шляхтичів (І. Нечуй-Левицький); Буваючи часто в Ясені, Олекса нав’язав тепер більше зносин із ясенівцями, отже, рекрутував хлопців звідти (Г. Хоткевич); Комплектувати бригаду; Укомплектовувати полк. - Пор. 1. призива́ти.

НАБИРА́ТИчого (надавати своїй зовнішності певного вигляду), ПРИЙМА́ТИщо,ПРИБИРА́ТИчого, що. - Док.: набра́ти, прийня́ти, прибра́ти. Обличчя [Черниша] набрало такого виразу, наче він стояв оце в строю і перед ним прапороносці проносили стяг училища (О. Гончар); Вона.. прийняла журливо-поважний вид (Г. Хоткевич); Миттю Анрі-Жака сфотографували, він прибрав пристойної пози й підкрутив вуса (Ю. Яновський). - Пор. 1. набува́ти, II. 1. надава́ти.

НАБУВА́ТИчого (про предмети, явища і т. ін., рідше про людей - унаслідок розвитку, певних змін тощо діставати якісь нові властивості, ставати якимсь іншим), НАБИРА́ТИчого,ПРИЙМА́ТИщо,ПРИБИРА́ТИчого, що. - Док.: набу́ти, набра́ти, прийня́ти, прибра́ти. Вітрини не набули ще зимової урочистості (О. Ільченко); Над головою небо набрало кольору бузку, що розквітає (С. Чорнобривець); І житла, і люди, що вічно риються в землі, прийняли, ввижалось Раїсі, колір землі (М. Коцюбинський); І наше слово скрізь гуде, Вже без цензури в друк іде, Прибравши форми гарні (В. Самійленко). - Пор. 3. набира́ти.

НАБУ́ТИчого, рідше що (поступово збільшуючи, досягти якоїсь нової ознаки, якості тощо), НАБРА́ТИчого, що,НАБРА́ТИСЯчого, розм.,НАЖИ́ТИщо, розм.,ПРИБУ́ТИзаст.;НАГРОМА́ДИТИщо,НАДБА́ТИчого, що,ПРИДБА́ТИщо, розм.,НАКОПИ́ЧИТИщо, рідше (перев. із сл. досвід, знання, сила, здоров’я тощо). - Недок.: набува́ти, набира́ти, набира́тися, нажива́ти, нагрома́джувати, накопи́чувати. За півстоліття.. наш народ набув нових якостей (А. Малишко); Набирають сили добрі коні В теплій стайні після посівної... (І. Муратов); - Пожив і я... Світу побачив. Між знатними людьми культури набрався (А. Шиян); [Кирило:] І оце на все літечко до нас? Силу витрачену набувати, здоров’я наживати? (Панас Мирний); Спілка письменників уже нагромадила певний позитивний досвід роботи з літературною молоддю (В. Козаченко); - Мабуть, непогано жилось на віку, коли надбали од безклопіття такого зайвого здоров’я! (І. Нечуй-Левицький); Знання багато-багато за стільки віків ми придбали (В. Самійленко); Треба відступити, щоб зберегти сили і накопичити їх в час перепочинку (Ю. Смолич). - Пор. 1. здобува́ти.

II. НАДАВА́ТИ (про людину - за допомогою виразу обличчя, погляду, пози і т. ін. видозмінювати свою зовнішність у потрібний бік); НАПУСКА́ТИзі сл. на себе, розм. (надавати своїй поведінці, зовнішності неприродного вигляду, характеру). - Док.: нада́ти, напусти́ти. Грюнвальд подумав і усміхнувся, але зразу ж поспішив надати своєму сухому, зморщеному обличчю звичайного сухого виразу (В. Собко); Я напустила на себе поважний вид (І. Франко). - Пор. 3. набира́ти, 1. удава́ти.

НАЙМА́ТИ (приймати для виконання якої-небудь роботи за певне винагородження, за плату), БРА́ТИрозм., ГОДИ́ТИдіал.;НАБИРА́ТИ (певну кількість); ПІДРЯДЖА́ТИ, ДОГОВО́РЮВАТИрозм., РЯДИ́ТИзаст., ЗРЯДЖА́ТИдіал.,ПОРЯДЖА́ТИдіал. (щодо відрядної роботи - наймати, домовляючись про плату за всю роботу). - Док.: найня́ти[наня́тизаст.], узя́ти[взя́ти], згоди́ти, набра́ти, підряди́ти, договори́ти, зряди́ти, поряди́ти. Війна для нього, як і для багатьох кореспондентів Америки, де й солдатів наймають, була періодом високого заробітку (Я. Баш); - Нехай собі із другого села беруть [на жнива], а ми подивимося та підождемо (Панас Мирний); Йому ніяково було при Хіврі годити Сиклету собі за наймичку (І. Нечуй-Левицький); Пан звелів набирати селян у свій двір (І. Нечуй-Левицький); Тут Ївга й мотнеться: і сюди пошле, й туди сама збігає, там купила, тут найняла, тут підрядила - і все у неї справно (Г. Квітка-Основ’яненко); - Збудую [хату], уже й майстрів договорив, обсаджу тополями й вишнями (А. Головко).

ПРИЗИВА́ТИ (брати на військову службу), РЕКРУТУВА́ТИіст.;МОБІЛІЗУВА́ТИ (із запровадженням воєнного стану). - Док.: призва́ти, мобілізува́ти. Ще аж перед тією війною призвали мене у солдати, у кінний запас (К. Гордієнко); Його мобілізували останніми днями в одному з переддніпрянських сіл (Ю. Бедзик). - Пор. 2. набира́ти.

СКЛАДА́ТИдрук., НАБИРА́ТИ. - Док.: скла́сти, набра́ти.