набешкетуватися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | набешкетува́тися, набешкетува́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | набешкету́ймося, набешкету́ймось | |
| 2 особа | набешкету́йся, набешкету́йсь | набешкету́йтеся, набешкету́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | набешкету́юся, набешкету́юсь | набешкету́ємося, набешкету́ємось, набешкету́ємся |
| 2 особа | набешкету́єшся | набешкету́єтеся, набешкету́єтесь |
| 3 особа | набешкету́ється | набешкету́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | набешкетува́вся, набешкетува́всь | набешкетува́лися, набешкетува́лись |
| жін.р. | набешкетува́лася, набешкетува́лась | |
| сер.р. | набешкетува́лося, набешкетува́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| набешкетува́вшись | ||