набереберити 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив наберебе́рити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   наберебе́рімо, наберебе́рім
2 особа наберебе́ри наберебе́ріть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа наберебе́рю наберебери́мо, наберебе́рим
2 особа наберебе́риш наберебери́те
3 особа наберебе́рить наберебе́рять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. наберебе́рив наберебе́рили
жін.р. наберебе́рила
сер.р. наберебе́рило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
наберебе́ривши