набенкетуватися 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив набенкетува́тися, набенкетува́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   набенкету́ймося, набенкету́ймось
2 особа набенкету́йся, набенкету́йсь набенкету́йтеся, набенкету́йтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа набенкету́юся, набенкету́юсь набенкету́ємося, набенкету́ємось, набенкету́ємся
2 особа набенкету́єшся набенкету́єтеся, набенкету́єтесь
3 особа набенкету́ється набенкету́ються
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. набенкетува́вся, набенкетува́всь набенкетува́лися, набенкетува́лись
жін.р. набенкетува́лася, набенкетува́лась
сер.р. набенкетува́лося, набенкетува́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
набенкетува́вшись