набенкетуватися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
| Інфінітив | набенкетува́тися, набенкетува́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | набенкету́ймося, набенкету́ймось | |
| 2 особа | набенкету́йся, набенкету́йсь | набенкету́йтеся, набенкету́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | набенкету́юся, набенкету́юсь | набенкету́ємося, набенкету́ємось, набенкету́ємся |
| 2 особа | набенкету́єшся | набенкету́єтеся, набенкету́єтесь |
| 3 особа | набенкету́ється | набенкету́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | набенкетува́вся, набенкетува́всь | набенкетува́лися, набенкетува́лись |
| жін.р. | набенкетува́лася, набенкетува́лась | |
| сер.р. | набенкетува́лося, набенкетува́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| набенкетува́вшись | ||