набелькотати 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив набелькота́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   набелькочі́мо, набелькочі́м
2 особа набелькочи́ набелькочі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа набелькочу́ набелько́чемо, набелько́чем
2 особа набелько́чеш набелько́чете
3 особа набелько́че набелько́чуть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. набелькота́в набелькота́ли
жін.р. набелькота́ла
сер.р. набелькота́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
набелькота́вши