набачитися 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив наба́читися, наба́читись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   наба́чмося, наба́чмось
2 особа наба́чся наба́чтеся, наба́чтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа наба́чуся, наба́чусь наба́чимося, наба́чимось, наба́чимся
2 особа наба́чишся наба́читеся, наба́читесь
3 особа наба́читься наба́чаться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. наба́чився, наба́чивсь наба́чилися, наба́чились
жін.р. наба́чилася, наба́чилась
сер.р. наба́чилося, наба́чилось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
наба́чившись

Словник синонімів

НАДИВИ́ТИСЯна кого-що, кого, чого (багато побачити чогось, часто зустрічатися в житті з ким-, чим-небудь),НАБА́ЧИТИСЯкого, чого, розм.,НАБА́ЧИТИкого, чого, розм.рідше,НАГЛЯДІ́ТИСЯкого, чого, на кого-що, розм.,НАВИДА́ТИСЯкого, чого, розм. рідше. - Недок.: надивля́тися. Всього надивився - і щастя і горя (Л. Глібов); Багато набачилась та наслухалась Килина, поки надійшла її черга [до лікаря] (Є. Гуцало); І якого тільки дива Між людьми я наглядівсь! (І. Франко); Багато світа сходив Михайло Подоляк і багато чого в тих мандрах навидався (С. Журахович). - Пор. 1. пережива́ти.

Словник фразеологізмів

поба́чити (повида́ти) сві́та (сві́ту, світ). Побувати в багатьох місцях, в різних країнах, багато чого пізнати. [Голуб:] “Я хочу, братіку [братику], летіть, побачить світа; у нас іще багато буде літа” (Л. Глібов); — Хіба вже тебе ніхто не посвата, що ти за такого мандра підеш. Найдуться люде [люди]! .. — А я хоч із ним світа побачу (Грицько Григоренко); Світу Солонько побачити вже трохи встиг (П. Автомонов); Вона була попереду наньмичкою [наймичкою], .. так знала усякі порядки і світу повидала (Г. Квітка-Основ’яненко). наба́читися сві́ту. — Попитався б ти у Лискотуна: той чого вже не зна? усе зна. Та й світу таки набачився (Г. Квітка-Основ’яненко).